Кротов: Международных стандартов проведения выборов вне СНГ не существует : ИА “Росбалт”, 23 марта 2006 г. // http://www.rosbalt.ru/2006/03/23/247985.html

^ Кротов: Международных стандартов проведения выборов вне СНГ не существует : ИА “Росбалт”, 23 марта 2006 г. // http://www.rosbalt.ru/2006/03/23/247985.html

  • Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  • International Electoral Standards: Guidelines for reviewing the legal framework of elections, International Institute for Democracy and Electoral Assistance (International IDEA) 2002. - P. 8.

  • См. напр.: Гессен В.М. Основы конституционного права. 2-е изд. Пг., 1918. – С. 66.

  • Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 30. - Ст. 260.

  • Goodwin-Gill Guy S. Free and Fair Elections: New expanded edition.- IPU.- Geneva.- 2006.- P. 75.



    Лавренюк В.В

    ^ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСУ РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК, ЗДІЙСНЕНИХ ОРГАНІЗОВАНИМИ ЗЛОЧИННИМИ ГРУПАМИ

    Криміналістична суть протидії розслідуванню і його механізм.

    Питання виявлення способів скоєння злочинів і діяльності по їх приховуванню завжди привертали увагу юристів (Г.Гросс. В.И. Батиiпев,О.Я. Баїв, А.Р. Белкин. В.В. Трухачев, М.В. Субботіна, И.А. Николайчук, Г.А.Зорин, В.Н. Карагодін, Р.С. Белкин і ін.).

    Аналіз практики розслідування злочинів свідчить, що за останнє десятиліття розкриті різноманітні прийоми і методи зацікавленого втручання в хід слідства з боку різних осіб.

    Серед ознак початку протидії розслідуванню ми б назвали наступні:

    Для глибокого дослідження питань, пов'язаних з умисними діями з протидії розслідуванню, представляється доцільним розглянути дану проблему на прикладі діяльності злочинних організацій, які потрапили в полі нашого зору, але|та| заздалегідь відзначимо дві обставини.

    По-перше, злочинні співтовариства, як правило, включали в свою структуру окрему групу осіб, що здійснюють спостереження за діяльністю правоохоронних органів і що роблять злочинну групу мобільнішої в отриманні необхідної інформації, опорі викриттю і т.д.

    По-друге, вони мали в своїй структурі групу, що забезпечує безпеку злочинної діяльності, яка виробляла і реалізувала засоби і методи протидії діяльності контролюючих і ревізійних державних, а також правоохоронних органів по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, здійснених і здійснюваних членами даного співтовариства (формування).

    До таких засобів і методів, як показало дослідження, відносяться:

    Протидія розслідуванню нами розглядається, з одного боку, як активна діяльність, з іншої - як пасивне соціальне небезпечне явище.

    Воно може виражатися:

    Система таких дій, як показує аналіз опублікованої практики і наш досвід боротьби із злочинністю, включає:

    Вивчення кримінальних справ про крадіжки скоєні організованими злочинними групами показало, що відносно поширеними діями з протидії розслідуванню у досліджених справах є:

    До менш поширених відносяться наступні|слідуючий| дії з протидії розслідуванню:

    Таким чином, при вивченні питання про поєднання дій з протидії розслідуванню нами були виявлені такі форми|форма| як:

    Суб'єкти протидії розслідуванню.

    Серед суб'єктів здійснення тих або інших дій з протидії розслідуванню, на наш погляд, можна виділити декілька груп:

    Учасники злочинної події:

    Перераховані особи|обличчя,лице|, як правило, дають під дією або без такого помилкові свідчення|показник,показання| або відмовляються|відмовлятися| їх давати; знищують сліди злочину або речові докази, якщо в рамках|у рамках| заховання|приховання| злочину ці дії не виконані; висувають помилкові алібі; |з'являтися,являтися| міняють|змінювати,замінювати| місце|місце-миля| проживання; ховаються|переховуватися| від слідства|наслідок| і суду; змінюють|зраджувати| свою зовнішність; симулюють психічну або іншу хворобу і т.п.

    Особи|обличчя,лице|, зацікавлені в негативному|заперечний| результаті розслідування:

    Дії таких осіб|обличчя,лице| часто виражається|виказується,висловлюється| в тому, що вони:

    Суб'єкти кримінального|карний| процесу, що здійснюють діяльність по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, вимушені|змушений| через якісь обставини протидіяти розслідуванню:

    - особи|обличчя,лице|, що здійснюють розслідування або виконуючі окремі доручення слідчого або осіб|обличчя,лице|, здійснююче керівництво або нагляд за розслідуванням;

    - особи|обличчя,лице|, що здійснюють правосуддя;

    -експерти, фахівці|спеціаліст| і інші особи|обличчя,лице|, що привертаються|приваблюються,залучаються,притягаються| слідчим для надання|виявлення| йому спеціалізованій допомозі.

    Вони, як правило, виконують дії з блокування виникнення і руху кримінального|карний| процесу:

    Ними умисне|навмисно| допускаються порушення КПК| і правил провадження слідчих дій, внаслідок чого втрачаються докази.

    Вони ухиляються від встановлення особи|обличчя,лице|, що скоїла злочин, чиє ім'я відоме або є|наявний| дані про його місцезнаходження і т.п.

    Протидіючи розслідуванню скоєного|досконалий| злочинного діяння, маскуючи свою участь в нім або зацікавленість в негативному|заперечний| результаті|вихід| розслідування, названі|накликати| суб'єкти, спираючись|обпираючись| на сприятливі умови, використовують свої суб'єктивні якості, життєві навики|навичка| і уміння, злочинний досвід|дослід|, службове або матеріальне положення|становище| і т.д.

    Діяльність по протидії розслідуванню може здійснюватися не однією особою|обличчя,лице|, а групою, в яку входять особи|обличчя,лице|, що володіють спеціальними знаннями і досвідом|дослід|, можуть організувати спостереження за діяльністю правоохоронних органів, мають можливість|спроможність| впливати на хід і результати розслідування і т.д. Ці питання розглядалися|розглядувалися| в рамках|у рамках| дослідницької техніки, слідчої тактики і частково в методиці розслідування окремих видів злочинів.

    У зв'язку з істотним|суттєвий| останніми роками зростанням|зріст| організованої злочинності, на наш погляд, можна говорити про діяльність по протидії розслідуванню як про самостійну злочинну діяльність певного круга|коло| злочинців, організацію. Механізм діяльності по протидії розслідуванню відмінний|інший| від механізму скоєння злочину, але|та| його вивчення створює наукові передумови для: глибшого і повнішого|цілковитий| розуміння складного механізму злочину у всьому його різноманітті; вироблення на основі пізнаних закономірностей і тенденцій обґрунтованих рекомендацій по нейтралізації|нейтралізація| протидії розслідуванню і т.д.

    ^ Напрями|направлення| діяльності правоохоронних органів по подоланню|здолання| протидії розслідуванню.

    Діяльність по подоланню|здолання| протидії розслідуванню можна визначити як систему дій, переслідуючих мету|ціль| нейтралізувати опір осіб|обличчя,лице|, що перешкоджають правоохоронним органам, в досягненні об'єктивної істини у кримінальній справі і здійсненні правосуддя.

    Якщо виходити з того, що діяльність по протидії розслідуванню можна класифікувати як просту, складну і кваліфіковану, то діяльність по подоланню|здолання| протидії можна визначити так само. Така класифікація дає можливість|спроможність| визначити програми нейтралізації|нейтралізація| опору на різних рівнях боротьби із|із| злочинністю.

    На рівні слідчого (органу дізнання), на наш погляд, необхідно:

    На рівні керівників слідчих підрозділів і органів дізнання, на нашу думку, необхідно:

    На рівні керівників вищої ланки слідчих підрозділів і дослідницьких установ, на наш погляд, слід вивчати слідчу практику, пов'язану з активною протидією розслідуванню з боку різних осіб|обличчя,лице|, зацікавлених в негативному результаті розслідування, і розробкою рекомендацій по нейтралізації|нейтралізація| таких спроб.

    На рівні законодавчих органів, як нам представляється, необхідно розробити нормативні акти або внести зміни до чинного законодавства про визначення юридичної відповідальності осіб|обличчя,лице|, що умисне|навмисно| втручаються в хід розслідування і намагаються|пробувати| його змінити|зрадити| на користь злочинця або що створюють умови для ухилення винних від правосуддя.

    Література:

    1. Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций - М., 1996.

    2. Стояновский М.В., Трухачев В.В. Классификация способов сокрытия преступной деятельности // Криминалистические средства и методы исследования преступлений. Воронеж, 1999.

    3. Карагодин В.Н. Основы криминалистического учения о преодолении противодействия расследованию. Автореф. докт. дис. Екатеринбург, 1992.



    Лісова Т.В.

    ^ ФІЛОСОФІЯ ПРАВА ЯК МЕТОДОЛОГІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ

    Як відомо, філософія права вивчає взаємозв’язок права та держави в їх понятійно-правовій єдності. Вона є абстрактно-науковою формою пізнання права й правового розуміння держави та діяльності її інститутів, зокрема тих, що здійснюють правоохоронну діяльність. Розглядаючи науковий профіль або дисциплінарну приналежність філософії права слід наголосити на деяких аспектах. А саме, філософію права в цілому вважають міждисциплінарною наукою, яка поєднує основи як мінімум двох дисциплін: філософії та юридичної науки.

    Філософський підхід до визначення філософії права як науки вивчає або змістовно конкретизує право в руслі його методології, гносеології, аксіології. В свою чергу, в концепціях вивчення права, розроблених з позицій юриспруденції використовуються як правило правові орієнтири та напрямки досліджень. Зокрема, вивчається місце та значення права в контексті філософського світогляду, в системі вчення про світ, людину, систему цінностей, норми соціального життя та форми і методи його пізнання.

    Філософсько-правова проблематика традиційно висвітлюється в юридичній науці, але недостатньо. Завдання, яке ми ставимо перед собою полягає у вивченні ролі філософії права та її впливу на становлення і розвиток галузей знань, пов’язаних з оперативно-розшуковою (далі ОРД), контррозвідувальною (далі КРД) діяльністю та виявленні взаємозв’язку між філософією права та діяльністю спеціальних органів у сфері забезпечення державної безпеки.

    На нашу думку філософія права, як міждисциплінарна наука, має становити загальнонаукову методологію усіх видів діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, зокрема ОРД та КРД.

    Для вивчення філософії права як методології діяльності по забезпеченню державної безпеки, в першу чергу, слід розглянути детальніше взаємозв'язок між ними. Цей зв'язок чи спорідненість, на нашу думку виражається у кількох аспектах.

    По-перше, зважаючи на те, що ОРД та КРД є різновидами державної діяльності, спрямованої на захист її інтересів, забезпечення безпеки суспільства та держави, філософія права, на нашу думку, виступає регулятором цих видів діяльності через правову політику держави, яка, в свою чергу, фіксується у законодавчих та відомчих нормативних актах.

    І навпаки оперативно-розшукова та контррозвідувальна діяльність в її філософському спрямуванні виступають чинниками впливу на складні процеси державотворення, наприклад реформування економіки України через оперативне супроводження стратегічних програм розвитку держави у цій сфері.

    В цьому, на нашу думку, виражається гносеологічний аспект взаємозв’язку філософії права і ОРД та КРД, як регулятор їх взаємного впливу в процесі пізнавальної діяльності.

    По-друге, онтологічний аспект взаємозв’язку філософії права та КРД і ОРД виявляється в тому, що філософія права по суті розкриває найбільш загальне, суттєве в цих видах діяльності та визначає їх фундаментальні принципи.

    По-третє, знання філософії права формують у працівників оперативних підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність узагальнену картину поглядів на сферу забезпечення державної безпеки, на їх роль в цій сфері.

    Професійна діяльність цієї категорії працівників є відносно замкнутою сферою інтересів людини і тому важливо не допустити примітивність мислення та поведінки оперативних співробітників. А знання філософії права в даному випадку формують у працівника оперативного підрозділу усвідомлення соціальності його професійної діяльності, дозволяють в умовах повсякденної буденної роботи бачити загальну картину світу, місце і роль в ній оперативної роботи, усвідомлювати соціальну важливість цієї професії. Тим самим не даючи оперативному працівникові втрачати відчуття перспективи, стратегії діяльності по забезпеченню державної безпеки.

    Таким чином, на нашу думку, філософія права формує загальну методологію діяльності працівника у сфері забезпечення державної безпеки, тобто систему принципів, методів та способів діяльності.

    Як і всяка теорія, філософія права переводить емпіричні знання в раціональні, тобто розкриває сутність об’єкту (в нашому випадку ОРД та КРД). Сутнісний аналіз виявляє всі складності й суперечливості внутрішніх зв'язків, а також взаємин з іншими об'єктами. На шляху аналізу формуються нові або уточнюються вже існуючі поняття, в них і фіксуються досягнуті результати пізнання. Сукупність цих понять становить основу теоретичної концепції.

    Отже в даному випадку філософія права закладає основу (будує фундамент) теорії забезпечення державної безпеки, тобто виконує методологічну функцію.

    Найважливішим для в будь-якої наукової теорії та теорії забезпечення державної безпеки зокрема є систематизація всіх накопичених знань, умінь, навичок практичної роботи, їх аналіз та вироблення на їх основі нового знання, що по суті виконує філософія права через філософсько-правове пізнання оперативної реальності. На нашу думку, в теорії забезпечення державної безпеки можна виділити такі етапи пізнавального процесу:

    - узагальнення практики ведення оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ;

    - аналіз наукових напрацювань в цій сфері;

    - уніфікація наукових та практичних знань та вироблення рекомендацій практичним підрозділам в формі методичних матеріалів, удосконалення відомчих наказів чи розпоряджень тощо;

    - удосконалення змісту набутих теоретичних знань з урахуванням практики застосування.

    Така, навіть дуже спрощена, на нашу думку, модель доводить, що філософія права є теоретико-методологічним регулятором діяльності по забезпеченню державної безпеки та розкриває правову природу цієї діяльності, як системи правовідносин.

    Тобто філософія права як методологічний чинник здійснює дві основні функції: пізнавальну, виробляє методологію наукового пізнання оперативної реальності, та є її системою практичних регулятивних орієнтирів.


    6362113155146794.html
    6362220630466313.html
    6362370610999351.html
    6362447445971044.html
    6362545348823660.html